Батяри в Донецьку

Фрагмент музичної вистави "Тільки у Львові"
Фото В'ячеслава Пащука

У Театральній вітальні Донецького національного академічного українського музично-драматичного театру пройшла музична програма «Тільки у Львові»  за участю артистів театру – Зоряни Дибовської, Миколи Гусейнова, Сергія Кіхтенка, Владислава Скульского та артистів оркестру – Ірини Ніфонтової, Ірини Кулакової, Сергія Рудова, Ігоря Шульгіна, Андрія Пізова та Максима Ліпіна.

Музична програма перенесла гостей до романтичного та чарівного Львова, створивши атмосферу середини XIX ст. – поч. XX ст.

Саме в ці часи з’явилася батярська субкультура – своєрідний міський фольклор.

Хто ж такі батяри?

Артисти театру: (з права на ліво) Сергій Кіхтенко, Владислав Скульський,
Микола Гусейнов.

 Це романтичні хулігани та авантюристи, які розважали веселими піснями, смішними анекдотами про залицяння до панянок та байками про свої походеньки. Своєю радісною безтурботністю батяри надають рідному місту Лева оригінальний колорит.

Гумор батярів допомагав стерти кордони між законами віри і відмінностями звичаїв. Саме гумор був повноправним мешканцем старого Львова. А витівки та легенди, які були поширені серед молоді, то це заслуга батярів.

Ідея створити таку музичну програму для донеччан належить  народному артистові України Марку Бровунові, якого, на жаль, вже немає з нами.

– Сьогодні настав час презентувати культуру львівських батярів донеччанам, – розповідає заступник генерального директора із творчих питань Олег Пшин. – Одного разу я прослуховував батярські пісні і поряд проходив Марко Матвійович. Він загорівся ідеєю створити музичну програму про батярську культуру та вирішив, що це треба обов’язково  показати глядачам. Зараз багато рекламують Львів, запрошують відвідати це старовинне місто, але не кожен може собі це дозволити, тому ми відтворили атмосферу Львова тут, у нашій Театральній вітальні.

Цікаво те, що музична програма сповнена багатим  національним  фольклорним колоритом. Артисти виконують чимало старовинних пісень, жартують із публікою та долучають гостей до веселого дійства. А філіжанка смачної кави та львівський шоколад від  донецької «Львівської майстерні шоколаду», якими пригощали гостей під час програми, є головним  атрибутом поетичного Львова.

Філіжанка львівської кави – це не лише чашка смачного напою, це дух самого старого Львова, його душа і гордість, звичаї та традиції, які знову оживають із кожним ковтком.

Донецький глядач залюбки перенесеться в епоху львівських батярів, переглянувши музичну програму донецької муздрами «Тільки у Львові».

І як цікавий історичний факт, у 2008 році Львівська міська влада запровадила День львівських батяр, що проходить 1 травня під закликом «Батяри всіх країн, об'єднуйтесь».

Отже, історія вічна, а корені наші єдині. І не має українців зі Сходу чи українців із Заходу. Ми всі – українська нація, яка має свою співучу мову, старовинні традиції, звичаї та обряди. Саме розуміння цього дає нам сили та змогу відроджувати культуру, берегти ідеали та духовні цінності.

А в цьому нам допомагає найголовніший храм культури – Театр.

©